пʼятниця, 16 листопада 2018 р.

Відбулася презентація персонального проекту відомого українсько-американського митця Валентина Попова «Лице: Портрети Валентина Попова»

14 листопада 2018 року в приміщенні Національної академії мистецтв України (вул. Бульварно-Кудрявська, 20) відбулась презентація персонального проекту відомого українсько-американського митця Валентина Попова «Лице: Портрети Валентина Попова». 
Художник Валентин Попов презентував свій альбом «Лице» у Національній академії мистецтв України. Альбом розглядає традицію портретування через постмодерну перспективу. Перша стадія проекту розпочалася у 2013-му виставкою 60 портретів однакового розміру у музеї ім. Де Сессе (Коледж Санта-Клари, Каліфорнія) і завершилася у 2017 прекрасним виданням у твердій палітурці, в яке увійшли 150 портретів. Попов стверджує, що на створення концепції нової виставки його надихнув незавершений проект, запланований Енді Ворголом: «Однією з найвідоміших сторін творчості Ворхола були його портрети… і йому вдавалося вмовити своїх замовників робити їх однаковими завбільшки. У цього безумства була мета, яку він відкриє пізніше: влаштувати велику виставку, вкривши всі стіни цими обличчями. Проте він помер, не втіливши цього задуму». Попов воскрешає цю ідею, виконуючи серію портретів (у дві третини натуральної величини), які утворюють соціальну підгрупу. «Це неймовірний досвід — бачити усі ці обличчя, які наче подумки сміються з глядача, стежити за глядачем їхніми очима», — говорить Попов. Наразі Попов розвиває проект, запрошуючи на майбутню персональну виставку (жовтень 2019 — лютий 2020) у Музеї мистецтва долини Сонома (Каліфорнія). Проте цього разу він представить гігантські (порівняно з першою частиною) — 80 х 60 дюймів (203.2 x 152.4) — портрети людей та їхні історії. Результати другого етапу проекту — «Лице 2» — буде видано у подарунковому виданні великого формату. Спершу художник планував дати проекту підзаголовок «Історія. Покоління. Вибірка сучасності». Одним із перших для нової серії він завершив портрет Далай-лами (одна з ранніх робіт Попова є найвідомішим зображенням тибетського релігійного лідера). У своєму художньому експерименті Попов намагається розкрити загадковість обличчя не лише як первинного засобу людської індивідуальності та миттєвого розпізнавання, а і через повагу до таких нематеріальних цінностей, як одвічна діалектика об’єктивності та суб’єктивності, а також здатність обличчя бути одночасно дзеркалом і маскою.



Протягом 9-го Міжнародного Форуму з енергетики для сталого розвитку, який проходив у Києві з 12-го по 15 листопада, провідні експерти з України та Європи обговорюють питання сталого розвитку, нового енергетичного курсу

В умовах глобалізації стратегічні рішення урядів можуть суттєво впливати на енергетичні процеси далеко за межами їхніх країн.

Вів дискусію про формування відновлювальних енергетичних систем Грем Макстон, повноправний член та колишній генеральний секретар Римського клубу.

«Сьогодні ми зіштовхнулися з викликом, який полягає у використанні відновлювальної енергії в умовах глобальних кліматичних змін. Паризької угоди недостатньо для того, щоб впоратися з цим. Світ перебуває у кризі, з якою маємо впоратись впродовж наступних 12 років. Ми все ще інвестуємо у видобуток викопних копалин. У відновлювальну енергетику інвестують втричі більше. Проте цього досі недостатньо для повного переходу на відновлювальну енергетику, більшість енергії все ж йде з копалин. Це не те, що потрібно нашому клімату», – звернув увагу Грем Макстон, повноправний член та колишній генеральний секретар Римського клубу

У рамках обговорення учасники відповіли на низку запитань, серед них: як узгодити потребу модернізації економік, які базуються на викопних ресурсах, з планом дій щодо клімату; наскільки великою є різниця між глобально узгодженими цілями та наразі затвердженими стратегіями; що потрібно для побудови надійних енергетичних систем. Також експерти розповіли про приклади регіональних та структурних змін для майбутніх енергетичних систем; бізнес-моделі для переходу промислових об’єктів можна відтворити.

«Усі знають, що XIX століття було століттям вугілля, XX – нафти, а XXI – відновлювальної енергетики. Вже у 2018 році цей перехід від викопних копалин до відновлювальної енергетики неминучий. Викопні копалини – це вже пережитки минулого, такий собі мамонт. Як можна знищити цього мамонта? Можна його вбити, або спробувати втриматись на двох стільцях водночас. Великі енергетичні компанії теж стоять перед цієї дилемою – в яку енергетику слід інвестувати? Дві третини енергетики досі отримують від викопних копалин. Дуже важливо взяти на себе відповідальність та до 2050 року перейти на відновлювальну енергетику. Це будуть радикальні зміни у економічній сфері. Перехід матиме не лише економічні, а й політичні та соціальні наслідки, – зазначив Урбан Руснак, Генеральний Секретар Енергетичної хартії. – Чверть століття тому, для підтримання балансу між інтересами інвесторів та держав, була підписана Енергетична хартія. Я б хотів підкреслити важливий момент – енергетичні трансформації мають йти пліч-о-пліч з децентралізацією. Це буде важко для врегулювання економік країн».

Для України важливим є те, що в інтегрованому енергетично-кліматичному плані національні цілі будуть визначатись у тісній співпраці з Енергетичним Співтовариством та з урахуванням можливого внеску України до досягнення загальноєвропейських рамкових цілей.

«Ми, як європейська країна, рухаємося та відповідаємо на ті ж виклики та завдання, що й наші партнери та вся Європа. Це відповідальні країни, які намагаються розвинути енергетичний сектор, – розповіла Наталія Бойко, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції. – Перший виклик для України – це глобальна інтеграція в ЄС. І тут не лише йдеться про законодавчі дії, але й вторинне законодавство. Ми повинні інтегруватися з усією інфраструктурою, яка є в ЄС, в двох сферах: електриці та газу. Складність у тому, що історично ми завжди були прив’язані до Російської Федерації. Нова сторінка означає, що ми максимально від’єднуємось та диверсифікуємося, адже це питання нашої енергетичної безпеки. В той же час, ми намагаємося перейти до чистішої та сталої технології».

«Розумним способом було б не лише використовувати існуючі джерела, але й придумати, як впроваджувати нові смарт-проекти, будувати нові потужності. Технології зараз дуже швидко змінюються, і проекти з малими реакторими можуть бути впроваджені швидко та малими ресурсами й можуть виявитися простішими у питаннях безпеки», – розповіла Наталія Бойко.

За словами Наталії Бойко, Україна перебуває на підготовчому етапі у формуванні інтегрованого Національного плану з енергетики та клімату, який враховуватиме рекомендації Енергетичного Співтовариства та найкращі практики ЄС. 

У дискусії також взяли участь Ольга Пруднікова, заступник Міністр енергетики Республіки Білорусь; Джозеф Міцці, Міністр енергетики та водного господарства, Мальта; Меган Річардс, Директор з питань енергетичної політики Генерального Директорату Європейської Комісії з енергетики.

Нагадаємо, що Форум тривав з 12 до 15 листопада включно. У Форумі брали участь міжнародні експерти з енергетики, державні службовці та представники бізнес-спільноти, фінансового сектора, академічних кіл та громадянського суспільства. Чотири ключових напрямів, які розглянули учасники: «Енергетичний перехід і декарбонізація»; «Надійні системи та інфраструктура»; «Впевненість у зв'язках і довіру інвесторів»; «Гарячі теми і глибокі занурення».

Як зазначили організатори, подія такого масштабу стане платформою для активного міжнародного співробітництва задля досягнення ключових цілей сталого розвитку.

Довідка. Дев'ятий Міжнародний форум з енергетики для сталого розвитку організований урядом України спільно з п'ятьма регіональними комісіями ООН в партнерстві з Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Інститут Організації Об'єднаних Націй з підготовки кадрів та досліджень (ЮНІТАР), Навколишнє середовище ООН та іншими провідними організаціями та установами.

четвер, 15 листопада 2018 р.

Зміцнення наглядової функції парламенту у країнах Східного Партнерства


Міжнародна конференція «Зміцнення наглядової функції парламенту у країнах Східного Партнерства»

Конференцію організовано проектом «Зміцнення парламентських адміністрацій країн Східного Партнерства» Регіонального фонду Східного партнерства з питань реформи державного управління (GIZ) та проектом «Ефективне управління державними фінансами», який виконується  GIZ за дорученням Урядів Німеччини та Великобританії.

Реформа державного управління має фундаментальне значення для реалізації усіх інших реформ у країнах-учасниках Східного Партнерства. Ця реформа покликана орієнтувати державне управління на потреби громадян та зробити його прозорішим. При цьому, його послуги громадянам та бізнесу повинні стати швидшими та якіснішими. Ефективна, прозора та орієнтована на потреби громадян система державного управління є передумовою для належного функціонування державного управління та соціально-економічного розвитку країни.

Конференція мала на меті  обмін ідеями та підходами у сфері реформування парламентських адміністрацій, привернути увагу головних зацікавлених сторін до цих питань, сприяти налагодженню контактів на робочому рівні і посиленню зв’язків серед країн Східного Партнерства для подальшої співпраці.

Конференція складалась з трьох панельних дискусій. На початку кожної міжнародний експерт стисло представив відповідну тему та надав імпульс для представників країн Східного Партнерства до її подальшого обговорення. Одним із важливих результатів заходу є напрацювання ідей та рекомендацій з окремих питань, які можуть бути реалізовані у подальшій роботі в рамках регіональної співпраці.


Модератор: Віктор МАЗАРЧУК, Керівник Офісу з фінансового та економічного аналізу
(ОФЕА) у Верховній Раді України;

З привітальними словами виступили:
Др. Ернст РАЙХЕЛЬ, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки
Німеччина в Україні;
Петро БОДНАР, Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України керуючий справами;
Валерій ПАЦКАН, Голова Рахункової палати України;
 

Панельні дискусії :
"Які поточні виклики у реформуванні парламентських адміністрацій у
країнах Східного партнерства (СП)?"
Хайке БАДЕНХАУЗЕН, Голова Секретаріату Комітету з питань Європейського Союзу, Бундестаг Німеччини;
Петро БОДНАР, Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючий справами
Гіві МІКАНАДЗЕ, Генеральний секретар Парламенту Грузії;
Ара САГАТЕЛЯН, Генеральний секретар Парламенту Республіки Вірменія;
 

"Наскільки важливими є науково-дослідницькі та аналітичні центри для подальшої парламентської реформи?"
Роберт КЛЕМЕНТС, Директор Дослідницької Служби 2000-2009 рр., Палата громад Великої Британії;
Анар АКБАРОВ, головний радник Департаменту аналітичної інформації Адміністрації Парламенту Азербайджанської Республіки;
Васиф АМІРАСЛАНОВ, начальник відділу економічного законодавчого Департаменту Адміністрації Парламенту Азербайджанської Республіки;
Наталія ГРОСУ, головний консультант Департаменту кадрів, Парламентська Адміністрація Республіки Молдова;
Гаяне ОШАКАНЯН, помічник Генерального секретаря Парламенту Республіки Вірменія;
Ара САГАТЕЛЯН, Генеральний секретар Парламенту Республіки Вірменія;
Ірина СЕРЕБРЕАНЩІ, керівник научно-дослідницького Департаменту, Парламентська Адміністрація Республіки Молдова;
Михайло ТЕПЛЮК, Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, керівник Головного юридичного управління Верховної Ради України.
 

"Які існують виклики для більш тісної співпраці вищих органів фінансового контролю (ВОФК) та парламентів у країнах Східного партнерства?"
Лотар Шпільхоф, колишній президент Рахункової палати Бремену 1998-2009, Німеччина;

Віолета БАЛАН, начальник Департаменту зовнішніх зв'язків та комунікацій, ВОФК Республіки Молдова;
Гор ХАЧАТРЯН, радник програми GIZ "Державне управління фінансами на Південному Кавказі", GIZ, Республіка Вірменія;
Леся КАРНАУХ, радник Голови Рахункової палати України;
Заур ВАЛІЄВ, керівник відділу аналізу консолідованого бюджету, Департамент аналізу та перевірки, ВОФК Азербайджанської Республіки;
Ната ЗААЛІШВІЛІ, голова юридичного Департаменту Державного ВОФК Грузії;

Заключні коментарі:
Юлія БЛЕЗІУС, директор Регіонального Фонду з реформування державного управління країн Східного партнерства, GIZ.





неділя, 11 листопада 2018 р.

III Конференція «Корпоративна безпека»




8 листопада 2018 року в Києві відбулася III Конференція «Корпоративна безпека», співорганізаторами якої виступили American Chamber of Commerce in Ukraine (ACC) та Sayenko Kharenko. Захід відбувся за підтримки Асоціація професіоналів корпоративної безпеки України. На конференції учасники знайшли відповіді на важливі питання: як захищати бізнес у сучасних умовах, чи ефективні правоохоронні органи у захисті інвестицій від рейдерської діяльності, як впливає стан злочинності в Україні на інвестиційну привабливість, стандарти ASIS та як протистояти кібератакам. Також була розглянута роль дронів і роботів у діяльності команди безпеки в компанії. Розглядалися також питання: - особливості взаємин бізнесу та держави; - філософія та думки власників щодо безпеки бізнесу; - міжнародні стандарти й практики безпеки; - особливості індустрії безпеки та кібербезпеки. Участь у конференції взяли власники бізнесу, члени спостережних рад, члени ради директорів, керівники окремих підрозділів холдингів і корпорацій, керівники служб безпеки, керівники юридичних департаментів, форензик- та комплаєнсофіцери, представники силових відомств тощо. Під час конференції обговорювались ключові питання заходу з представниками бізнесу та іноземних посольств (США, Франції, Бельгії, Німеччини), міжнародних інституцій, профільних міжнародних асоціацій безпеки (ASIS, GSA), з керівниками служб безпеки міжнародних корпорацій та першими особами силових відомств. Англомовний медіапартнер – газета Kyiv Post. Бізнес-партнер - COSA. Експонент - Сентрі Глобал. Освітній партнер - Бізнес-школа МІМ. Інформаційні партнери заходу: European Business Association , Ukrainian Wind Energy Association, Конфедерація будівельників України, Журнал "Бізнес", LIGA.net, Спілка Українських Підприємців - СУП, Юрист&Закон, Strategic Business Review - SBR, Юридическая практика, Юридична газета, Торгово-промислова палата України / Ukrainian CCI , Профессиональная ассоциация корпоративного управления - ПАКУ, Business Ukraine magazine, youcontrol.com.ua, delo.ua, ASIS International Ukraine, CEO Club Ukraine, ГО "Професійне об'єднання особистих охоронців", Украинский Детективный Союз, U.S.-Ukraine Business Council (USUBC), Українська Асоціація підприємств легкої промисловості, Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу, Незалежна асоціація банків України, Український союз промисловців і підприємців - УСПП, ГС "Федерація професіоналів безпеки України", Телеканал ZIK. 

субота, 10 листопада 2018 р.

В Синема-Сіті відбувся показ стрічки «Дике поле» за романом Сергія Жадана


 8 листопада в широкий український прокат виходить пригодницький екшн «Дике Поле» режисера Ярослава Лодигіна, знятий за мотивами культового роману «Ворошиловград» Сергія Жадана. На честь довгоочікуваної прем’єри у кінотеатрі Сінема Сіті відбувся допрем’єрний показ стрічки та зіркова вечірка за участю творчої команди, акторів та знімальної групи, автора роману та співавтора сценарію письменника Сергія Жадана, голови Державного агентства України з питань кіно Пилипа Іллєнка, прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, міністра культури України Євгена Ніщука та понад тисячі гостей. 

У центрі "Дикого поля" - хлопець Герман, який завжди "працював незрозуміло ким", жив то там, то сям, і до своїх 30 років не встиг досягти особливих висот - ні в особистому, ні в професійному житті.  Але раптом він дізнається, що зник його брат, а бензоколонка, яка дісталася їм у спадок, потрапляє під приціл місцевих рекетерів.

Герман відправляється до рідного міста Старобільська на Донбасі на пошуки брата і бере на себе відповідальність захищати сімейне майно.

"Ми всі перебуваємо в стані" дикого поля "- це триває тисячоліття.  Але я сподіваюся, що ми вибираємося з нього. Взагалі цей фільм, не про Донбас - він про всіх нас, "- каже Ярослав Лодигін про свою роботу.

Переїзд хлопця зі столиці, де він був якимось там експертом, до маленького містечка на Донбасі, де його брат залишив заправну станцію без палива, Протистояння за цю ж станцію між ним та місцевими бандюками. Тут багато кримінального, драматичного й мелодраматичного.

Герой Германа, що повертається до рідного містечка, розпачливо й точно підсумовує час після свого від'їзду: «Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами». У сюжет повним ходом заїжджає соціальний момент покинутого людьми Сходу, злості з одного боку й безпорадності з іншого тамтешніх людей, і жіноча жага кинутися на першого ліпшого чоловіка з любощами, бо інших просто немає. Тут рейдерство — легке, мов дихання, а спайка криміналітету з владою — міцна, як кревність. І по матері тут лаються звично й постійно.  Саме так балакають культурні меншини, де б це не було, в Києві чи Донецьку, чи це продажні адвокати з регіону, чи добродушні простачки з поля. Зла правда життя у спільній роботі Наталі Ворожбит, Жадана й Лодигіна.


Режисер Ярослав Лодыгин, продюсер Vladimir Yatsenko, співпродюсер Міклош Гімеш, оператор-постановник Сергій Михальчук, автори сценарію Наталья Ворожбит, Сергій Жадан [офіційна сторінка], Ярослав Лодигін.

У ролях: Oleg Moskalenko, Владимир Ямненко, Георгий Поволоцкий, Алексей Горбунов, Ruslana Khazipova, Євгенія Муц, Роман Халаїмов, Ігор Портянко, Сергій Жадан та інші.

 Допрем’єрний показ пригодницького екшену «Дике Поле» відвідали прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та понад тисяча гостей

Стрічка, знята за мотивами роману «Ворошиловград», виходить у широкий український прокат з 8 листопада

  Перед початком перегляду фільму режисер Ярослав Лодигін вшанував пам’ять вбитої громадської активістки Катерини Гандзюк. Зала віддала шану загиблій стоячи хвилиною мовчання.

Першими «Дике Поле» на широкому екрані побачили представники ЗМІ, а після показу відбулася прес-конференція за участю знімальної групи фільму - режисера Ярослава Лодигіна, продюсера Володимира Яценка, автора роману та співавтора сценарію Сергія Жадана, виконавців головних ролей Олега Москаленка (Герман), Володимира Ямненка (Коча) та Георгія Поволоцького (Травма), а також голови Державного агентства України з питань кіно – Пилипа Іллєнка, директора з маркетингу компанії «Київстар» Павла Данімана та Вікторії Корогод – директора телеканалу «Україна».