четвер, 20 вересня 2018 р.

ВАЛЕРІЯ МОСКВІТІНА «ДЕРЕВА БУВАЮТЬ РІЗНІ»

ВАЛЕРІЯ МОСКВІТІНА «ДЕРЕВА БУВАЮТЬ РІЗНІ» / Живопис
18 вересня – 5 жовтня 2018

Живописні полотна Валерії Москвітіної, представлені на персональній виставці художниці в галереї «АВС-арт», запрошують глядача долучитися до світлої настроєвості ліричного пейзажу.
«Дерева бувають різні», – це потверджує чи не кожна нова робота мисткині, адже об’єднавчим елементом її краєвидів стали саме дерева. Вони упорядковують архітектоніку простору, виходячи на передній план чи ведучи уявного мандрівника до крайобрію. Гонорово тягнуться до неба чи стишено туляться одне до одного, – ніби діляться сокровенним. Сяють, переливаються в сонці або колишуться віттям у затінку. Обступають дороги й обрамлюють пагорби…
«Сині дерева», «Фіолетові дерева», «Рожеві дерева», «Червоні дерева», – вони справді розмаїті. І так нагадують людей. Бо вже не пейзажні поля бачаться на полотнах авторки, а поля життєві.
Валерія Москвітіна переконана, що мистецтво повинне дарувати позитивні емоції, надихати на прекрасне та додавати в життя яскраві барви. І тому в її пейзажах немає жодного самотнього пониклого дерева. Як не має бути жодної самотньо-нещасливої людини. І тут не треба аналітики – лише чуття.

Про авторку
Валерія Москвітіна народилася 1985 р. в Іркутську (Росія). 1990 року переїхала до України. Закінчила факультет культури і мистецтв Херсонського державного університету. Із 2007 року працює викладачем образотворчого мистецтва.
Бере участь у міжнародних пленерах та виставках із 2010 року. Організатор регіонального пленеру «Пленер Херсон» для викладачів, художників, учнів та студентів. Організатор пленеру «Хелюш-Ярослав» (Польща, 2012).
Із 2016 року проводить арт-терапію для військовослужбовців та їх родин. Активно долучається до волонтерської діяльності, працюючи з переселенцями.
Має понад 20 персональних виставок в Україні й Польщі. Роботи знаходяться у приватних колекціях США, Польщі, Швеції, Швейцарії, Італії. Живе і працює в Києві.

Відкриття виставки відбулось 18 вересня.








Lufthansa Group провела прес-конференцію про розвиток в Україні

 

Як повідомив mandria.ua до Києва навідався віце-президент з продажу Lufthansa Group в Європі, на Близькому Сході та в Африці Штефан Кройцпайнтнер. Разом з колегою генеральним директором Lufthansa Group в Україні, Вірменії, Білорусі, Грузії, Азербайджані та Туркменістані Рене Койнзаком він провів прес-конференцію, на якій поділився планами розвитку групи авіакомпаній в Україні.

Новиною прозвучало відкриття авіакомпанією Brussels Airlines маршрутів між Києвом та Брюсселем. «Перший рейс відбудеться 17 жовтня.  Заплановано 4 рейси на тиждень. Так як авіакомпанія має зручні перельоти до Африки, це створює додаткові можливості для українців», — відзначив Рене Койнзак.

До речі, квитки вже доступні на сайті Brussels Airlines: найдешевший квиток на рейс з Брюсселя до Києва коштує 38,86 євро.
 
Керівники авіахолдингу розповіли про розвиток компанії в Україні. Спостерігається значний ріст пасажиропотоку між Україною, Європою (+26%) та іншими напрямками.

Наразі Lufthansa Group виконує 20 щотижевих рейсів з Києва до Франкфурта; 2 щоденні рейси Київ-Мюнхен та 7 рейсів на тиждень Львів — Мюнхен.  Austrian Airlines щодня щодня літає між Дніпром і Віднем, виконує 11 рейсів на тиждень Львів — Відень. Має 13 рейсів між Києвом та Віднем, а також 11 рейсів в тиждень між Одесою і Віднем. Swiss Airlines виконують 4 рейси на тиждень з Києва до Цюриха.

Lufthansa Group  має сервісний центр у Львові, і додає у ньому 155 вакансій. Центр «говорить» на 17 мовах і забезпечує роботу відділів у багатьох країнах світу.

Нагадаємо, що групі Lufthansa у сфері пасажирських авіаперевезень, окрім однойменного перевізника належать Austrian Airlines, Swiss Airlines, Eurowings (зокрема Germanwings) і Brussels Airlines, а також частка в турецькій SunExpress. Також  до групи входять логістичні, технічні та обслуговуючі компанії. Штат компанії налічує близько  130 тис. людей.

Рейси Lufthansa Group обслуговують 343 напрямки у 103 країнах.

В Україні Lufthansa Group здійснює рейси зі Львова, Києва, Дніпра та Одеси.

вівторок, 18 вересня 2018 р.

Міжнародна конференція «Покращення методології, практики та якості законодавчого процесу та законотворчості в Україні»

В Києві відбулась міжнародна конференція «Покращення методології, практики та якості законодавчого процесу та законотворчості в Україні», яку провів Кабінет Міністрів України спільно з проектами Європейського Союзу "Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні" (EU4PAR) та Association4U.

17 вересня у Києві учасники обговорили, як підвищити якість законодавства в Україні на урядовому рівні та в парламенті в контексті Угоди про асоціацію з ЄС та з урахуванням успішного досвіду країн-членів ЄС.

У Києві проходить Перший український космічний форум

Похожее изображениеЯк повідомляє Укрінформ, у Києві проходить Перший український космічний форум з нагоди сторіччя Національної академії наук України.
Участь у форумі візьмуть понад 200 вчених з України та з-за кордону.

В рамках форуму проходитиме також 18-а Українська конференція з космічних досліджень, 6-а конференція GEO-UA, міжгалузевий семінар "Інформаційно-ефемеридне забезпечення космічних проектів", а також бізнес-форум та виставка "Космос та інновації".

Як зазначили організатори заходу, на виставці "Космос та інновації" учасникам форуму продемонструють інноваційні розробки підприємств космічної галузі та інститутів НАН України в інтересах дослідження та використання космічного простору.

Організатори Форуму: Національна академія наук України, Інститут космічних досліджень НАНУ-Державного космічного агентства України, "Конструкторське бюро Південне ім. Янгеля".

Захід триватиме з 17 до 20 вересня 2018 року у Великому конференц-залі НАН України в Києві.

понеділок, 17 вересня 2018 р.

У Києві відбулась конференція “Інфраструктурні державно-приватні партнерства в Східній Європі, Кавказі та Центральній Азії: Секторальний фокус”



14 вересня, в Києві відбулась Міжнародна конференція "Інфраструктурні проекти державно-приватного партнерства в Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії".

Організаторами конференції виступили Європейський банк реконструкції та розвитку, Проектний офіс SP 3ILNO та Глобальний Інфраструктурний Хаб.

Серед спікерів конференції - представники Уряду України, бізнесу та міжнародні організації. Керівник ДП «СК «Ольвія» Руслан Олейник приймає участь у даному заході за запрошенням Проектного офісу SP 3ILNO.

Метою конференції є забезпечення всеосяжного діалогу між приватним і державним сектором з цілю впровадження кращих міжнародних практик з реалізації проектів державно-приватного партнерства (ДПП) в інфраструктурній сфері.

Питання, що розглядаються в ході конференції, торкаються правових та інституційних аспектів реалізації проектів ДПП, його застосування в транспортній і медичній галузях, а також в сфері розвитку інфраструктури міст.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайло Тітарчук відкрив Міжнародну конференцію щодо розвитку державно-приватного партнерства (ДПП).

У своєму виступі Михайло Тітарчук, розповів про успішний досвід країн-сусідів, зокрема в ЄС, де протягом 2017 року було укладено 40 угод державно-приватного партнерства на суму близько 14 млрд євро.

“Реалізація проектів ДПП в Україні також стане дієвим механізмом залучення інвестицій економіку”, - висловив впевненість заступник міністра.

“Державно-приватне партнерство слід розглядати як інструмент залучення додаткових інвестицій. Як приклад, на сьогодні Україна потребує близько $25 млрд інвестицій для модернізації власної комунальної інфраструктури. Необхідно визнати, що без залучення коштів із приватного сектору віднайти такі фінансові наразі буде вкрай важко”, - підкреслив заступник міністра. 

Основна увага Конференції була приділена наступним темам: розвиток портової інфраструктури за допомогою механізму ДПП, ДПП в авіаційній галузі, управління об'єктами та ДПП у секторі охорони здоров'я, комунальні проекти ДПП, механізм ДПП у секторі автомобільних доріг та дорожніх зборів.

Михайло Тітарчук також нагадав усім учасникам Конференції про ініційовані Мінекономрозвитку зміни в концесійному законодавстві: “Парламент в першому читанні ухвалив законопроект “Про концесії”, який створить єдину процедуру ведення всіх форм ДПП, прозору систему визначення концесіонера, а також додаткові гарантії для концесіонерів та кредиторів”.

“Більше того, сьогодні вже відбувається підготовка до реалізації перших трьох проектів державно-приватного партнерства за новим законодавством, а саме створення системи відеозйомки порушень правил дорожнього руху в Києві та концесія двох об’єктів: Стивідорної компанії “Ольвія” та Херсонського морського торговельного порту”, - відзначив у своєму слові заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

В рамках заходу відбулось обговорення найновіших розробок у галузі державно-приватного партнерства, а також нових можливостей для України у сфері державно-приватного партнерства.

Голова Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України Юлія Ковалів під час виступу на конференції зазначила:

"Участь приватного бізнесу, інвесторів у розвитку різних секторів економіки - це поширена практика для багатьох країн, адже брак бюджетних коштів на це є не тільки в Україні. Третина всього обсягу інвестицій, що приходять зараз на ринки країн, що розвиваються, спрямовані в проекти державно-приватного партнерства. Україна має зважати на цей тренд і почати користуватися інструментом ДПП для залучення інвестицій і розвитку економіки. Для цього необхідно провести успішні пілоти, за якими вже готові ТЕО, і запровадити нове ефективне законодавче регулювання в сфері ДПП".

Однією з ключових тем конференції є розвиток портової інфраструктури за допомогою ДПП, в рамках якої обговорювався проект концесії порту "Ольвія".

Голова Проектного офісу SP 3ILNO Тарас Бойчук з цього приводу повідомив, що проект концесії ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" передбачає інвестування в підприємство близько 60 млн доларів і будівництво нового зернового терміналу з пропускною спроможністю 2 млн тонн на рік. Також він зазначив, що на концесіонера будуть покладені соціальні зобов'язання щодо працевлаштування працівників порту.

В подальшому на конференції будуть розглянуті комунальні проекти ДПП та механізм ДПП у секторі автомобільних доріг і дорожніх зборів.

В роботі конференції взяли участь представники провідних міжнародних компаній, які мають великий досвід у реалізації ДПП проектів по усьому світу. На початку конференції відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння між ДП «Адміністрація морських портів України» та групою компаній «ТІС» щодо реалізації інфраструктурних проектів в морському порту Южний. Меморандум передбачає об’єднання зусиль державного підприємства та приватної компанії задля розвитку портової інфраструктури Южного. Відповідно до змісту меморандуму, АМПУ має намір провести днопоглиблювальні роботи на внутрішньому каналі до акваторії причалів групи компаній ТІС - №№ 18-22, водному підході до розворотного кругу та частини операційної акваторії причалів №№ 18, 19, 20 на проектну глибину 19 м, частини операційної акваторії причалів №№ 21, 22 на проектну глибину 16 м. У свою чергу, ТІС виконає днопоглиблювальні роботи біля своїх причалів: №№ 18, 19, 20 до 19 метрів, №№ 21, 22 до 16 метрів. Згідно індикативного плану групи компаній ТІС, після проведення днопоглиблення підхідного каналу компанія планує протягом 10 років докласти усіх зусиль для збільшення обсягу переробки вантажів на 10-15 млн. т. Володимир Омелян наголосив, що вперше держава здійснює днопоглибвпльні роботи під чіткі гарантії бізнесу щодо збільшення вантажопотоку, а отже, такі інвестиції є точно окупними. В реалізації проекту зацікавлені видобувні компанії - експортери, стивідори та адміністрація порту. Інвестиції групи компаній ТІС у розвиток своїх терміналів у порту Южний складають майже 700 млн. долл.

«Ми вже реалізуємо масштабний днопоглиблювальний проект у порту Южний, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності державної стивідорної компанії – реконструкція морського підхідного каналу та водних підходів до причалів №5 та №6, згідно затвердженого проекту. Реалізація Меморандуму з ТІС буде ще одним напрямком розвитку порту Южний», - зазначив Райвіс Вецкаганс. В свою чергу Володимир Омелян додав, що держава зацікавлена в подальшому розвитку порту «Южний», який є найбільш глибоководним портом України та успішно конкурує за прийом великотоннажних суден з іншими портами Чорноморського басейну. «Ми повинні максимально використовувати цю конкурентну перевагу для подальшого збільшення судозаходів та переробки вантажів. Це відповідає стратегії розвитку українських портів, посиленню позицій України на міжнародному ринку вантажних перевезень, та створення в наших портах вантажних хабів між Європою та Азією», - підкреслив міністр.

Раніше, в серпні 2015 року, між АМПУ, «М. В. Карго» і Cargill був укладений трьохсторонній Меморандум. Згідно з документом, «М. В. Карго» взяло на себе зобов’язання побудувати зерновий термінал для потреб Cargill. Окупність проекту повинна бути забезпечена за рахунок максимального завантаження терміналу. АМПУ зі свого боку протягом липня-грудня 2018 р. виконала свої зобов’язання по проведенню днопоглиблювальних робіт, інвестиції в проект склали понад 1 млрд грн. Введення в експлуатацію зернового терміналу Cargill планується навесні 2019 р.