День українського політв’язня: пам’ять і дія

20 січня 2026 року, з 15:00 до 20:00, в Мистецькому арсеналі, в просторі виставки «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд», відбудеться публічна подія «День українського політвʼязня: памʼять і дія», присвячена вшануванню памʼяті українських політвʼязнів різних поколінь та актуальним викликам, повʼязаним зі звільненням і реабілітацією цивільних, незаконно увʼязнених росією.

Січень є символічним місяцем, адже саме в січні у 1972 році розпочалася так звана «друга хвиля погрому української інтелігенції», коли радянська влада масово арештовувала дисидентів, серед яких був Василь Стус. Через 50 років українців знову увʼязнюють за те саме — за українську ідентичність, мову, громадянську позицію та спротив російській окупації.

Захід поєднує меморіальний вимір і практичну дію. Йдеться про памʼять про політичних вʼязнів ХХ століття, репресованих у радянських концтаборах; про українців, переслідуваних після 2014 року, про тих, хто роками перебуває в російських тюрмах за сфабрикованими справами; і про тисячі цивільних, незаконно увʼязнених після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Усі ці історії обʼєднує спільний чинник — системні злочини росії, що тривають у різних формах уже не одне століття.

Програма заходу розпочнеться з авторської екскурсії виставкою «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд», а далі продовжиться публічною частиною. Особливе місце займе вшанування памʼяті Геннадія Афанасьєва — колишнього українського політвʼязня Кремля, правозахисника та воїна, який загинув у 2023 році й був посмертно нагороджений званням Героя України.

Ключовою подією стане діалогова панель «Звільнені з російських катівень: покоління переслідуваних та виклики суспільної підтримки», яку модеруватиме Андрій Куликов. Учасники говоритимуть про радянські та сучасні політичні репресії, про людей, яких роками не звільняють з російських тюрем, про роль держави, громадянського суспільства та ключові барʼєри у доступі до підтримки для постраждалих.

Також у межах заходу буде представлено законодавчі ініціативи у сфері захисту цивільних, незаконно позбавлених волі. В межах заходу пройде опитування щодо потреб у реабілітації, які стануть основою для формування тематичних програм на 2026 рік, перші результати опитування будуть представлені на самому заході.

Завершальним елементом стане Вечір вдячності імені Едема Бекірова — меморіальна нагорода на честь колишнього політвʼязня, як символу людяності й вдячності. Нею буде відзначено донорів, міжнародних партнерів, громадські організації, державні інституції та активістів, які роблять внесок у повернення та підтримку українських цивільних.

ПРОГРАМА ЗАХОДУ

14:30–15:00 | Збір гостей, реєстрація

15:00–16:00 | Авторська екскурсія тематичною виставкою «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд»

16:00 – 16:30 | Кавабрейк

16:30–18:00 | Діалогова панель «Звільнені з російських катівень: покоління переслідуваних та виклики суспільної підтримки»

Історична тяглість російських політичних переслідувань українців

Виклики для держави та громадянського суспільства

Якою має бути підтримка

18:00–18:30 | Удосконалення законодавчого регулювання для посилення допомоги: бачення ОГС постраждалих

18:30–18:40 | Презентація результатів опитування “Що має враховувати програма відновлення після звільнення?”

18:40–19:20 | ВЕЧІР ВДЯЧНОСТІ

Вшанування людей, організацій і партнерів

Короткі історії та подяки

19:20–19:30 | Творчий виступ

19:30–20:30 | Неформальне спілкування

Формат заходу передбачає участь колишніх українських політв’язнів, їхніх родин та профільних організацій, що працюють із питаннями звільнення, реабілітації й підтримки осіб, незаконно утриманих росією. Якщо ви належите до однієї з цих категорій, запрошуємо долучитися до події, заповнивши форму реєстрації.

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ 

Захід відкритий для медіа, за умови заповнення акредитаційної форми.

АКРЕДИТУВАТИСЯ НА ПОДІЮ

Можлива фото- та відеозйомка, коментарі спікерів і організаторів.

Організатори: Мистецький арсенал, ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля».

Виставку «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд» створено у співпраці з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу» за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну».

Захід проводиться ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії.

Цей захід проводиться ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Леонід Коваленко

Спілкування з медіа після найбільш репрезентативного засідання "Коаліції охочих"

У Києві пройшов форум організацій громадянського суспільства «EMPOWER: посилення через єдність»

Його мета - посилити роль громадських організацій у підтримці постраждалого населення та розвитку стійких громад, які відіграють ключову роль у реагуванні на виклики війни.

У Києві пройшов форум «EMPOWER: посилення через єдність», у якому взяли участь близько 150 представників організацій громадянського суспільства з усієї України.

Цей захід - частина багатостороннього проєкту «Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER)», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH.

Ґеорґ-Себастіан Хольцер, керівник програми Emergency Response, GIZ Ukrine зазначив, що з початку війни за підтримки Уряду Німеччини та ЄС, GIZ системно зміг сприяти зміцненню громадянського суспільства в Україні та посилити НУО необхідними інструментами для роботи.

«Сьогоднішня подія про єдність. Усі наші партнери громадянського суспільства є основою стійкості України. Вони залишаються, коли інші йдуть. Їм навіть вдається рости та впроваджувати інновації за неможливих обставин. Ми в GIZ пишаємося тим, що працюємо з такими партнерами, оскільки вони володіють знаннями та довірою, які жодна міжнародна організація не може відтворити», - Ґеорґ-Себастіан Хольцер, керівник програми Emergency Response, GIZ Ukraine

Керівник проєкту EMPOWER GIZ Айке Фатер під час вступної промови повідомив, що проєкт із середини 2024 року підтримує українські неурядові організації, які працюють у надзвичайно складних умовах повномасштабної війни.

“Загальною метою нашого проекту є посилення стійкості вразливих груп населення. Для ефективного досягнення цієї мети EMPOWER завжди керувався комплексним, системно-орієнтованим підходом, який розглядає повний шлях підтримки людей, що постраждали в Україні. Одним із ключових напрямків EMPOWER є системна підтримка локалізації в Україні. Принцип справедливого партнерства був для нас більш ніж концепцією, це – наша щоденна практика”, - сказав він.

За словами Фатера, у межах проєкту за співпраці з понад 50 неурядовими державними організаціями вже отримали допомогу близько 46 000 людей.

“Ми зібрали всі ці організації з різних регіонів на форумі та віримо, що в цьому просторі вони знаходитимуть спільні рішення, об’єднуватимуть зусилля й формуватимуть партнерства, які працюватимуть на відновлення України”, - наголосив він.

Форум — підсумок напруженої, цінної та часто непомітної широкому загалу роботи десятків організацій, зауважив керівник проєктів БО БФ «Рокада» Віталій Мельник.

“Це значно більше, ніж просто подія в календарі. Це простір, де ми бачимо, як зусилля кожної громади, організації, кожного ментора й партнера складаються у сильну, стійку, живу та взаємоповʼязану мережу громадянського суспільства по всій Україні”,- зазначив Мельник.

Як розповіли учасники форуму, завдяки проєкту EMPOWER на Херсонщині, приміром, надають людям юридичну допомогу з широкого кола питань, навчають дітей у безпечних укриттях. Також організували роботу мобільних медичних бригад із УЗД-апаратами, а на базі ФАПів у сільських громадах впроваджують телемедицину, щоби жителі могли проконсультуватися у вузькопрофільних лікарів. А у Запоріжжі вдалося реалізувати проєкт “Тепло надії”. Для дітей, зокрема з особливими потребами, провели заняття з арттерапії, з протидії гендерно-зумовленого насильства, фізичні тренування тощо. Запорізькі школярі також відпочили в таборі на Прикарпатті, а їхні батьки пройшли курс психологічної підтримки.

Вікторія Василенко, заступниця проєктного директора «EMPOWER» наголосила, що цінність проєкту в тому, що він об’єднує гуманітарне реагування та розвиток.

«Ми допомагаємо ГО впроваджувати свою діяльність і реагувати на кризу, але також ми постійно говоримо партнерам про те, що у них має бути майбутнє, вони мають бути сильними й ми допомагаємо в це майбутнє перейти в уже іншому стані. Саме це відображає постійну діяльність GIZ - коли ми, пліч-о-пліч з партнером, проходимо шлях по зміні процесів, структур, посиленню команд та зміні стандартів їх роботи», - зазначила вона.

Під час заходу відбулась панельна дискусія на тему “Механізм підтримки та посилення стійкості неурядових організацій”. Обговорили, зокрема, впровадження фонду надзвичайного фінансування.

“Організації, відібрані для посилення операційної стійкості, проходитимуть оцінку потреб, спроможності. Буде визначено, які ресурси їм необхідні. Механізм підтримки буде доступний в кінці січня. Процес подачі заявки та виділення коштів для постраждалих організацій максимально спростять”, - повідомив менеджер проєктів благодійної організації “Добра фабрика” Роман Сердюк.

Торкнулися й теми роботи ГО після завершення воєнних дій, а також співпраці з державними структурами.

За словами заступниці міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілони Гавронської, громадські організації будуть серед перших, хто допомагатиме відбудовувати Україну.

“Ми розгортаємо мережу єдності, до якої залучаємо як громадські організації, що діють як за кордоном, так і в Україні. Будемо раді бачити українські організації в цій мережі та сподіваємось, що в подальшому вони допомагатимуть у реінтеграції, відбудові, й співпраця даватиме ще більший результат”, - наголосила посадовиця.

На форумі панувала дружня атмосфера, партнерські організації та представники GIZ мали час для особистісного спілкування. Обмінялися досвідом та отримали заряд енергії, аби продовжувати допомагати  громадам.

Фото: GIZ. 

Уряд підбив підсумки ключових урядових програм за 2025 рік.

Як повідомляється на офіційній сторінці Кабінету Міністрів України в Фейсбуці

Уряд підбив підсумки ключових урядових програм за 2025 рік.

Премʼєр-міністр Юлія Свириденко наголосила, що політика розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» забезпечила відчутний результат для економіки.

За розрахунками Міністерства економіки, у 2025 році ця політика забезпечила 0,95 відсоткових пункта зростання ВВП.

«Ще у 2024 році ми визначили переробну промисловість одним з пріоритетів економічної політики. Наше завдання — створити умови, за яких в Україні вигідно виробляти, інвестувати у виробництво та експортувати продукцію з високою доданою вартістю.

Ми об’єднали півтора десятки програм розвитку українських виробників під єдиною парасолькою «Зроблено в Україні»: локалізація, гранти для переробних підприємств, часткова компенсація вартості української техніки та обладнання, індустріальні парки, підтримка проектів зі значними інвестиціями, експортні інструменти та ін. Ці рішення працюють. У 2025 році 72 тисячі українських підприємств скористалися державною підтримкою», — розповіла Очільниця Уряду.

У 2025 році:

🔸бізнес залучив майже 29 тис. доступних кредитів на 88 млрд грн за програмою 5-7-9%;

🔹сотні виробників мали замовлення від держави і громад завдяки політиці локалізації в публічних закупівлях;

🔸347 нових верстатів і виробничих ліній з’явились в українських виробників завдяки грантам для переробних підприємств;

🔹в індустріальних парках на кінець 2025 року збудовано або будується 37 заводів;

🔸започатковані проекти зі значними інвестиціями на 154 млн євро — зокрема щодо запуску агропереробного підприємства на Черкащині та рекреаційного проекту в Закарпатті;

🔹аграрії оновили парк техніки, придбавши 8460 одиниць української продукції машинобудування на 5,7 млрд грн завдяки програмі часткової компенсації вартості української с\г техніки та обладнання;

🔸7600 сімей придбали житло за програмою доступної іпотеки єОселя;

🔹громади закупили 695 шкільних автобусів українського виробництва на 2,7 млрд грн;

🔸10 тисяч українців стали підприємцями, отримавши мікрогранти «Власна Cправа»;

🔹 підтримано несировинний експорт обсягом 10,5 млрд грн.

Підтримка українських виробників, окрім економічного зростання, має також прямий вплив на доходи бюджету. За 11 місяців 2025 переробна промисловість забезпечила 17,9% податкових надходжень зведеного бюджету — найбільше серед усіх секторів. І демонструє найвищі темпи зростання в абсолютних числах: +69,2 млрд грн до минулого року.

Премʼєр-міністр подякувала українським виробникам за інвестиції, робочі місця і віру в країну — навіть у час повномасштабної війни.

Юлія Свириденко також підкреслила, що у 2026 році Уряд продовжить реалізацію політики «Зроблено в Україні». 

«Додатково запускаємо страхування від воєнних ризиків, розширюємо програму «Власна Справа» і вперше передбачаємо невеликі кошти на просування експорту — на національні стенди на міжнародних виставках.

Усі існуючі ключові програми будуть продовжені. На це передбачено близько 37 млрд грн, — наголосила Премʼєр-міністр. — Кожен рік має бути роком підтримки українського виробництва. Бо саме воно формує основу нашого відновлення й економічної самодостатності».

ЗЕЛЕНСЬКИЙ І ТРАМП: ПЕРШІ ЗАЯВИ!

ЗЕЛЕНСЬКИЙ у Канаді: КАРНІ ОГОЛОСИВ про новий СОЛІДНИЙ пакет допомоги

Президент вручив дипломи та почесні знаки лауреатам Національної премії України ім. Бориса Патона

Олег Мірошніченко, «Плацдарм» і Олексій Ануля — фіналісти Премії імені Ігоря Козловського

  Центр громадянських свобод, лауреат Нобелівської премії миру у 2022 році, оголосив трьох фіналістів Премії імені Ігоря Козловського — відзнаки, що вшановує людей, ініціативи та організації, які своєю діяльністю утверджують людську гідність.

  Цьогоріч Премія відбувалася вперше й отримала понад сотню номінацій з усієї країни. Незалежне журі обрало трьох фіналістів, чиї історії є прикладом сили людського духу, самовідданості та ціннісного лідерства.

   Імʼя лауреатів оголосили під час церемонії нагородження 10 грудня — у Міжнародний день прав людини. Також під час церемонії вручили спецвідзнаки від партнерів заходу — Суспільне, CIVIC та PEN Ukraine. 

Фіналісти Премії-2025

Олег Мірошніченко — за активну позицію, завдяки якій були внесені зміни до Постанови Кабміну щодо визнання інвалідності такою, що настала внаслідок російських атак у неприфронтових містах. Це дає можливість пораненим цивільним офіційно отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни — а разом із ним і право на державні виплати, реабілітацію, пільги та соціальний захист. 

   54-річний Олег за фахом — пілот із європейською ліцензією EASA. У вересні 2022 року він отримав тяжкі поранення внаслідок російського ракетного удару по Дніпру. Зіштовхнувшись із відмовою держави визнавати його інвалідність наслідком війни, Олег розпочав боротьбу за справедливість — не лише для себе, а й для сотень інших постраждалих.

   Асоціація дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм» — за повернення загиблих додому. На початку своєї діяльності асоціація займалася пошуком загиблих у світових війнах та жертв політичних репресій, але з 2014 року працює над поверненням тіл загиблих українських військових і цивільних.

   Команда працює у небезпечних районах бойових дій, під обстрілами й нерідко — на самій лінії фронту. «Плацдарм» забирає навіть фрагменти останків, аби забезпечити точність ідентифікації та можливість гідного поховання.

Олексій Ануля — за документування досвіду російського полону та активну допомогу у звільненні українських бранців. Колишній військовополонений Олексій Ануля у 2025 році представив книгу «Jingle bellz» — глибоке та системне осмислення досвіду перебування в російському полоні. Видання детально описує методи тортур, психологічного тиску, зламу та виживання, а також поведінкові механізми як полонених, так і катів.

   Олексій провів у полоні 10 місяців і повернувся під час звільнення 31 грудня 2022 року. Попри голод, побиття, приниження та нелюдське поводження, він зумів зберегти гідність та внутрішню свободу. Після звільнення він підтримує родини полонених, допомагає домагатися їхнього звільнення і свідчить про воєнні злочини РФ.

Про Премію

  Українська правозахисна організація Центр громадянських свобод — лауреат Нобелівської премії миру 2022 року — відтепер щороку вручатиме Премію імені Ігоря Козловського за утвердження людської гідності. Премія вшановує людей, ініціативи, кампанії та спільноти, які утверджують людську гідність у культурі, освіті, політиці, бізнесі, медіа, війську, науці та інших сферах суспільного життя. Її мета — показати, що правозахист у широкому сенсі — це не лише професійна діяльність вузького кола фахівців, а щоденна практика кожної людини. 

  Журі відбирає фіналістів/ток і лауреата/тку Премії, керуючись суспільним значенням і актуальністю внеску, його впливом на утвердження людської гідності, новаторством та стійкістю результатів. У своїй роботі журі дотримується принципів прозорості, незалежності та неупередженості. Склад журі — п’ятеро осіб: голова Центру громадянських свобод та чотири запрошені члени або членкині. Склад журі може оновлюватися щороку, зберігаючи спадкоємність досвіду й відкритість до нових голосів.

Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод — лауреата Нобелівської премії миру 2022 року 

Мирослав Маринович, радник ректора Українського католицького університету і президент Інституту релігії та суспільства того ж Університету. Член-засновник Української Гельсінської групи й багатолітній політв’язень. Очолював структури Міжнародної Амністії в Україні. Почесний президент Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу. Член Ініціативної групи «Першого грудня» 

Артем Чапай, письменник, перекладач і колишній репортер. Від лютого 2022 року — військовослужбовець ЗСУ 

Ангеліна Карякіна, журналістка, медіаменеджерка, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу, радниця голови правління Суспільного мовлення України. 

Георгій Гарькуша, керівник управління Гуманітарної Нової пошти, яка є надійним логістичним плечем для волонтерського руху України

   Премія відбувається за підтримки Євросоюзу. Цьогоріч партнерами виступають книгарня «Сенс», Український ПЕН, Center for Civilians in Conflict (CIVIC), крафтова виноробня «Fathers wine» та кейтерингова компанія Casual Catering, а інформаційну підтримку забезпечують — Суспільне, Українська правда та hromadske.

Леонід Коваленко

Привітання від Зеленського З ДНЕМ ЗСУ

Національний рекорд – підприємці збирали кошти на ЗСУ

   1 грудня у Києві в готелі Premier Palace відбулась історична подія – встановлено національний рекорд України: понад 200 підприємців одночасно задонатили на сили Оборони України.  Вони зібрали 205 тисяч гривень на ЗСУ за 60 секунд. 

   Це стало новим рекордом Національного Реєстру Рекордів України – найбільша кількість одночасних донатів на підтримку ЗСУ, який зафіксував його представник Віталій Зорін.  У встановленні рекорду прийняли участь підприємці з різних регіонів країни. Зібранні 205 тисяч гривень підуть на придбання боксів-турбот з речами першої необхідності для поранених воїнів. Частину коштів передадуть для технічного забезпечення бійців з 32 ОМБР.

   Встановлення цього рекорду відбулося під час заходу присвяченого для підприємців від «КК Консалтинг» із нагоди 10-річчя компанії. Організатори зазначили, що ця ідея виникла як спосіб показати, наскільки сильно змінилася культура відповідального бізнесу за час повномасштабної війни. 

   Засновниці прогресивної юридичної компанії «КК Консалтинг» Ірина Бенько та Євгенія Кандиба під час виступу наголосили на тому що: «Встановлений сьогодні рекорд є маркером того, що бізнес сьогодні перестав бути просто економічним гравцем – він став частиною оборонної інфраструктури країни». 

   Серед присутніх підприємців були засновники СЕО компаній, інфлюенсери та представники громадського сектору (зокрема Олександра Фідкевич, Наталія Заставецька, CEO Kyiv Fashion week, Катерина та Володимир Остапчуки, Олександр Заліско, Таня Квітко, Віктор Павлік та інші). 

   Почесними гостями вечора були 3-й Президент України Віктор Андрійович Ющенко та колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба які виступили перед присутніми підприємцями із урочистими промовами. Віктор Андрійович своїм виступом надихнув сміливіше мріяти й рішучіше діяти. Дмитро Кулеба мав цікаву доповідь на тему «Економіка свободи: як бізнес формує мир і безпеку України», у якій поділився своїм поглядом про майбутнє українського підприємництва та загалом всієї України. 

   Це був дійсно сильний благодійний захід, який назавжди залишиться в суспільному житті та історії України, як такий що спонукатиме на допомогу. Зокрема організаторки заходу додали що, з 2022-го року представники українського бізнесу дедалі частіше об’єднується у спільні швидкі збори закупівлі для ЗСУ дронів, техніки та амуніції. За даними досліджень CID 68% українських МСБ системно допомагають Збройним Силам України. 

Леонід Коваленко