Перекладацький семінар «Метафізика абсурду у п'єсах Ф.Г. Лорки: шлях до Любові (зауваги перекладача)» у Фонді імені Фулбрайта.

26 червня 2017 року в офісі Програми імені Фулбрайта в Україні відбулось засідання перекладацького семінару за участі Дмитра Дроздовського «Метафізика абсурду у п'єсах Ф.Г. Лорки: шлях до Любові (зауваги перекладача)» 

Учасники:

Тетяна НЕКРЯЧ - керівник семінару, перекладач, перекладознавець, професор кафедри англійської філології і філософії мови імені професора О.М. Мороховського Київського національного лінгвістичного університету, випускник Програми імені Фулбрайта.

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ - літературознавець, перекладач, письменник. Кандидат філологічних наук, докторант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Головний редактор журналу «Всесвіт». Член Комітету з присудження Національної премії України ім. Т. Шевченка. Член Національної спілки журналістів України і правління Національної спілки письменників України. Член Асоціації іспаністів України.

Фахівець у галузі літературної компаративістики та англістики. Учасник XIX, ХХ і ХХІ Міжнародних конгресів із компаративістики (Сеул 2010, Париж 2013, Відень 2016), ІХ Міжнародного шекспірознавчого конгресу в Празі (2011). Учасник численних літературознавчих конференцій у Греції, Перу, США, Великій Британії, Чехії, Іспанії, Польщі, Султанаті Оман, Азербайджані тощо. Має публікації в міжнародних реферованих наукових журналах, зокрема, у США, Перу, Китаї, Великій Британії, Польщі. Автор монографії «Між «демонічним» та «історіософським»: Вільям Шекспір у рецептивних проекціях від МУРу до після-постмодерну» (К., 2014). 

У 2017 р. вийшла друком книжка перекладів драматичних творів Федеріко Ґарсія Лорки «Чотири короткі п'єси» (Університетське видавництво «Пульсари»).

До видання визначного іспанського поета і драматурга Ґарсія Лорки з його ж ілюстраціями увійшли драми: «Початкове ауто сентиментальне», «Про любов», «Тіні» та «Ієгова». Останні дві п’єси є жанровими пародіями й бурлескними переробками двох перших. За словами Д. Дроздовського, ці філософічні й алегоричні драми належать до метафізичних творів іспанського класика, попри те, що у них так багато іронії. У передмові «Світлом тінь маємо здолати...» автор перекладу висновує, що «назва El primitivo auto sentimental з означеним артиклем підводить до думки про те, що перед нами — приклад гри, чиста алегорія, каркас якої підтримує служіння не святості, а почуттю. Власне, любові, яку захищає Привид Поета: «Це пристрасть, яка починається в сексуальному русі, але сягає небес, що вищі від Бога». Атмосферність, візіонерство, надреалізм того, що відбувається у чотирьох драмах, межує зі сном наяву, галюцинацією, інтуїтивним осягненням речей, які людський розум начебто не здатен зрозуміти.

Драма «Про любов» є продовженням першої. У ній Голубка та Свиня дискутують із приводу найжорстокішої істоти в світі — людини. Свиня люто ненавидить людей, які вбивають тварин, використовують їх задля своїх потреб. Третя драма «Тіні» перегукується з першою, є її символічним продовженням. Тут персонажі потрапляють у дивний сад і жаліються одна одній на ефемерність існування, нудьгу після смерті. Проте поміж них ходить Тінь Сократа, за ним тінню ходить його віра у те, що життя — не злий жарт і що можна знайти шлях до Бога... У четвертій п’єсі на сцені з’являється Ієгова. В Ієгови меланхолійний настрій, бо він щойно повернувся з теплиці, де квітне філософія. Він — Бог у п’єсі, подібний до людини, тільки безсмертний. Надокучливий Людський Голос вигукує йому: «Ти примара! Тебе немає!». Ієгова у драмі читає Канта й не може зрозуміти критику чистого розуму.


Ця книжка буде надзвичайно цікавою для всіх, хто любить інтелектуальну літературу, в якій порушено складні питання про людину і час, любов і жорстокість, волю до життя й поневолення, фізику й метафізику життя. Український читач давно чекав на появу Лорки, який досі не поставав перед нами у такому метафізичному й водночас іронічно-трагічному амплуа.

Юрій Постол